Найпрестижнішим турніром з футболу є Чемпіонат (Кубок) світу з футболу.

Головні правила

Грають на полі завдовшки 90—120 метрів і завширшки 45—90 метрів. На двох протилежних кінцях стоять ворота (завширшки 7,32 м і заввишки 2,44 м), куди потрібно забити м'яча. М'яч, обвід якого повинен бути 68-71 см, а вага — від 396 до 453 грамів. У момент початку гри тиск усередині кулі має бути від 0,6 до 1,1 атмосфери (600—1100 г/см²).

Історія футболу

Ігри, схожі на основними принципами на сучасний футбол, існували в різних народів з давніх часів. Так, серед претендентів на головний прообраз футболу є давні римляни та греки (гарпастум), середньовічні італійці (кальчо), ацтеки. Проте нинішній футбол є прямим нащадком гри у м'яч в Британії. Перші правила гри, які чітко розрізняли футбол і регбі, були записані 1863 року, хоча перші футбольні клуби з'явилися дещо раніше.

Футбол в Україні:

Офіційно першим футбольним матчем в Україні зараз вважається шестихвилинний матч у Львові 14 липня 1894 року. Футбол прийшов в Україну у 1880—90-их pp. через службовців англ. підприємств в Одесі, чужинців, що працювали на зав. (Донбас, Київ) та через посередництво гімнастично-спортових товариств (напр. «Сокіл»). За їх прикладом Ф. поширився серед студентства, шкільної молоді, робітництва; у 1900-их pp. виникли перші футбольні клуби (Київ: 1904 — «Південь», 1906 — «Політехніка»; Миколаїв: 1906 — «Техніка»; Львів: 1903 — «Слава», 1906 — «УСК», 1911 — «Україна» та ін.; Перемишль: 1907 — «Сянова Чайка»; Харків: 1908; Юзівка, Краматорське й ін.).

До першої світової війни Ф. поширився майже на всі міста України. Клуби відбували міжміські матчі, футбольні турніри, об'єднувалися у футбольні ліґи (1911 — в Києві, 1912 — у Харкові, 1913 — на Донбасі), організувалися футбольні суддівські колегії, виходили футбольні вид.: І. Боберський «Копаний м'яч» (1906), «Футбольні правила гри» (1908); І. Можарський «Футбол» (1909). Після першої світової війни. В УССР організовано робіт. клуби, діяльністю яких керувало Гол. управління заг. військ. навчання (з 1969 федерація футбола УРСР). 1921 відбулися змагання за першість збірних команд України (першун — Харків), 1924 Харків здобув першість СРСР. З 1933 на Україні організовано дитячі команди, 1935 — вищу школу футбольних тренерів.

З 1936 за чемпіонат країни змагалися не збірні команди міст, а колективи спортивних товариств, створені на профспілкових основах. З 1937 відбувалися змагання за Кубок України. 1961 Київ зломив довголітню гегемонію Москви у Ф. і кілька разів здобував кубок СРСР, 1975 — Кубок кубків і Суперкубок Європи — найвизначніші трофеї евр. Ф. 1979 в УРСР було 954 000 футболістів у 27 000 колективах фізкультури; працювало 1 115 штатних (з них 700 у Дитячо-юнацьких спортових школах і 120 у командах майстрів) і 82 000 гром. тренерів, для яких створено методичні центри при Київ. й Львівському інститутах фізкультури. До диспозиції футболістів є бл. 900 стадіонів і 20 000 футбольних полів (70% у сіль. місцевостях). На Західній Україні, окупованій по першій світовій війні Польщею, укр. клуби організували у Львові 1921 «Союз копаного м'яча» при «Змаговому Союзі Сокола-Батька», згодом Український Спортовий Союз.

З 1928 клуби змагалися у держ. ф. ліґах. Успішно Ф. розвивався на Закарпатті й на Буковині. Не зважаючи на кордони, клуби відбували міні собою футбольні зустрічі (Львів — Чернівці — Ужгород). З больш. окупацією Зах. Укр. Земель ліквідовано всі клуби й ліґи та організовано нові на профспілковій базі і включено в заг.-союзну систему. На еміграції в 1945—49 pp. Ф. плекався по ДП таборах у Німеччині, Австрії, згодом в США, Канаді, Англії, Австралії. З заснуванням Укр. Спортової Централі Америки й Канади (УСЦАК) та її делеґатур відбуваються змагання на першість. Деякі клуби влаштовують виховно-вишкільні літні футбольні табори для всієї молоді США.