Як змагальний спорт, пауерліфтинг - це не тільки чоловічий, але й жіночий й навіть дитяче заняття. Проводять змагання з пауерліфтингу й серед інвалідів. Відповідно до класифікації у важкій атлетиці, стосовно до силового триборства в першу групу входять змагальні вправи. Присідання, жим, лежачи на горизонтальній лаві й тяга.
Друга група поєднує спеціально підготовлені вправи, які поширюються на кілька груп:
вправи, для присідання;
вправи, для жиму лежачи;
У третій групі вправ концентруються додаткові розвиваючі вправи. Вони виконуються не тільки зі штангою, але й на тренажерах, з використання гир і інших обтяжень.
Розвиваючі вправи здебільшого роблять локальний вплив, через своєрідну структуру техніки, якщо виконуються з відносно невеликою вагою (обтяженням), потужність, що розвивається звідси при цьому, порівняно невелика.
Тренування пауерліфтерів будується у вигляді тренувальних циклів, ціль яких досягнення високого спортивного результату до певного часу. Кожний тренувальний цикл складається з періодів розвитку спортивної форми, її стабілізації й тимчасової втрати. Ці періоди прийнято називати відповідно підготовчими, змагальними і перехідними. У сукупності ці три періоди становлять тренувальний цикл, або як його називають, великий цикл.
Завдання підготовчого періоду (періоду фундаментальної підготовки) - створити фундамент спортивної форми й забезпечити її безпосереднє становлення. У цей період відбувається пристосування організму до тренувальних впливів і досягається певний (необхідний на даному етапі) рівень підготовленості атлета. Для цього спортсменові звичайно досить 1-2 місяців не перевищувати ці строки.
У підготовчому періоді атлет удосконалюється в техніку класичних і спеціально допоміжних вправ, звіряє спортивну форму (піднімаючи штангу великого, субмаксимального й навіть максимального ваг у класичні й спеціально - допоміжних вправах). Підготовчий період звичайно відрізняється невеликим обсягом тренувального навантаження й поступовим ростом інтенсивності.
Завдання змагального періоду - досягти рівня вищої спортивної форми й забезпечити її реалізацію в спортивних досягненнях.
Для безпосередньої підготовки (підведення) до змагань у пауерліфтингу використовуються звичайно чотири тижні; цей період підготовки й прийнято вважати змагальним. Якщо ж атлет бере участь у змаганнях без попередньої спеціальної підготовки, то такий етап тренування не можна назвати змагальним. Для змагального періоду характерний менший обсяг навантажень і максимальна її інтенсивність.
Підготовчий і змагальний періоди не повинні обмежитися якимись певними строками, перехід від одного до іншого здійснюється поступово.
Тривалість кожного тренувального циклу в пауерліфтинзі становить 2-3 місяці, хоча в окремих випадках вона може бути й інший. Так, якщо 1-й місяць, є підготовчим, а 2-ий змагальним періодом, те тренувальний цикл становить 2 місяці. Якщо ж підготовчий період включає 2 місяці, а змагальний 1 або навпаки (у тих випадках, коли два відповідальних моменти змагання випливають один за одним приблизно через місяць), то тренувальний цикл становить 3 місяці. Але от інший приклад: звичайно підготовчий період включає 2 місяці, а змагальний 1 або навпаки (у тих випадках, коли два відповідальних змагання випливають один за одним приблизно через місяць), те тренувальний цикл становить 3 місяці. І якщо після цього треба (з інтервалом 30-40 днів) два відповідальних змагання, то тривалість тренувального циклу вже може становити близько 5 місяців.
Для виступу на змаганнях з пауерліфтингу спортсмени використовують спеціальні костюми, які повинні складатися із цільного по всій довжині трико, виготовленого з одношарового матеріал, що розтягується. Костюм, надягнутий на спортсмена не повинен провисати. Лямки костюма повинні бути надягнуті на плечі спортсмена при виконанні всіх вправ. Довжина штанги в костюма (від середини промежини) - від 3 до 15 см. Для виконання присідання й жиму лежачи під костюм одягається футболка - полурукавка. За бажанням спортсмена на виконання третьої вправи (тягу станову) можна не надягати під костюм футболку.
Для занять можна використовувати бинти, що не перевищують 1 м. у довжину й 8 см. завширшки.
Для колін можна використовувати бинти. Довжина бинтів не повинна перевищувати 2 м., а завширшки - 8 см. Коліно бинтується на 15 см. нагору й долілиць від його центра. У пауерліфтинзі використовуються спеціальні прогумовані бинти, які можуть бути різної твердості. Їх можна відрізнити за кольором смуг. Самими твердими на сьогоднішній день, є чорні з 3-мя червоними смугами. Ці бинти також добре тягнуться, чим гарні для атлетів з більшими стегнами. Твердими є також біло-сірі бинти із двома синіми смужками й білі із двома червоними смужками. Загальна ширина намотування - не більше 30 см. Бинти не повинні стикатися з атлетичним костюмом або носками.
Під час виконання всіх вправ спортсмен повинен використовувати взуття з підошвою, що має форму стопи. Можна використовувати дитячу присипку, крейда, каніфоль, тальк або магнезію на тілі або екіпіруванні.
Як фізкультурний вид або засіб атлетичної й загальної фізичної підготовки, спорт (навіть спорт, а не гімнастика), по-моєму, більше підходяще заняття, чим важка атлетика й пауерліфтинг. Гирьовим спортом теж займаються чоловіки й жінки, дорослі й діти.
Усім, хто вважає себе здоровими, можна спробувати займатися будь-яким видом силової гімнастики. Тим, хто хоче стати здоровим (у змісті сильним), спробувати теж можна, але обережно. Дітям і жінкам такі заняття я не рекомендую. Навіть як фізкультуру. Але чим займатися тим слонам і слонихам, навіть маленьким, для яких дорога в художню гімнастику й т.п. закрита? Спробуйте. Адже бути сильним і здоровим, зовсім не значить бути дурним.